Тема: Будова, внутрішні та зовнішні зв’язки систем. Мета уроку: визначити разом із учнями особливості та причини виникнення зовнішніх і внутрішніх зв’язків кожної системи; підвести школярів до думки про те, що всі території, окремі живі організми й уся планета Земля в цілому – це системи й що грубе втручання в їхню роботу призводить до загибелі цих систем; прищеплювати школярам дбайливе ставлення до природи як до вразливої системи. Тип уроку: урок засвоєння нових знань та вмінь. Методи та методичні прийоми: розповідь вчителя, бесіда, робота з підручником, пояснення. Засоби навчання: підручник. Базові поняття та терміни: внутрішні зв’язки систем, зовнішні зв’язки систем. Міжпредметні зв’язки: фізика, біологія. Хронометраж уроку: І. Організаційний момент...........................................................................2 хв. ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності................................3 хв. ІІІ. Актуалізація теоретичних знань.......................................................10 хв. IV. Виклад нового матеріалу....................................................................18 хв. V. Узагальнення і систематизація вивченого матеріалу....................12 хв. VІ. Підсумок уроку......................................................................................5 хв. VІІ. Виставлення оцінок та їх мотивація...................................................2 хв. VІІІ. Інструктаж з домашнього завдання................................................3 хв. Хід уроку:
Вчитель вітається з учнями, організовує їх до уроку (налаштовує на робочий лад), перевіряє відсутніх.
Сьогодні ми з вами продовжимо вивчати системи, а точніше розглянемо їх будову, внутрішні і зовнішні зв’язки цих систем. Оголошення теми та мети уроку.
Ясного дня над головою ми бачимо Сонце — центр Сонячної системи. Ви вже знаєте, що основні елементи Сонячної системи — це Сонце, планети та їх супутники. Наша планета Земля — один з елементів Сонячної системи. Сама Земля як планета також є системою, яка об'єднує літосферу, гідросферу, атмосферу та оболонку, заповнену життям. Ці оболонки перебувають у закономірних взаємозв'язках. Якщо вам трапиться гусінь на стежці або на корі дерева, придивіться, як вона ворушить ніжками. Правда ж неабияк, а у певному порядку, наче хтось нею керує і примушує повторювати одні й ті ж рухи? І гусінь, і мурашка — живі системи, елементи яких (щелепи, вусики, ніжки тощо) закономірно взаємопов'язані. Біля стежки лежить великий камінь — уламок гірської породи. Спробуйте від нього відламати хоча б маленький шматочок. Не можете? Міцна система! З яких же частин (елементів) вона складається? Камінь як гірська порода складається з мінералів — однорідних твердих тіл, утворених атомами одного хімічного елемента чи сполуками атомів різних хімічних елементів. Атом теж є складною системою. Системи зі схожими елементами і зв'язками між ними можуть мати різну будову, або структуру. Слово «структура» латинською мовою означає «будова», «розміщення». Структура виявляється в закономірному зв'язку між елементами системи. Наприклад, складовими частинами дерева є корінь, стовбур, гілки, листки, квітки, плоди. Це — елементи дерева як системи. Березу важко не впізнати серед інших дерев, наприклад, дубів або ялин. У них різна форма крони, по-різному розташовані гілки відносно стовбура тощо — їх структура є відмінною. Сонячна система, геосфери (оболонки Землі), дерева, комахи, створені людиною інструменти мають свою структуру. Молекули різних речовин, атоми різних хімічних елементів також мають властиву їм будову.
Кожна система, яку ми виділимо в довкіллі, має зв'язки з іншими системами. Наприклад, атом взаємодіє з іншими атомами або молекулами. Планети Сонячної системи притягуються до Сонця. Рослина пов'язана із середовищем свого життя. Вона не може існувати без ґрунту, води, повітря, сонячної енергії. Ці зв'язки систем із навколишнім середовищем називають зовнішніми. Взаємозв'язки, що існують між елементами системи, називають внутрішніми. Так, між листками, стеблом, коренем рослини діють внутрішні взаємозв'язки. Завдяки їм від кореня до листків по стеблу рухається розчин мінеральних речовин, що всмоктується коренем із ґрунту. Від листків до кореня та інших органів рослини (квіток, плодів) рухаються органічні речовини, що утворюються під дією світла в зелених листках. Зовнішні зв'язки дерева і трав'янистої рослини із середовищем їх життя схожі. Ці зв'язки визначають обмін рослин речовиною і енергією з їхнім довкіллям. Завдяки зовнішнім зв'язкам рослини здатні реагувати на зміни в довкіллі, наприклад, на коливання температури, вологості, зменшення або збільшення тривалості світлої частини доби тощо. Внутрішні зв'язки в організмі дерева і трав'янистої рослини відмінні. Це пов'язано з особливостями їх життєдіяльності. Наприклад, дерево розвивається декілька років, перш ніж почне плодоносити. Трав'яниста рослина впродовж одного року встигає дати плоди і насіння. Дерево може жити багато років, а більшість трав'янистих рослин — рік або два. Що таке внутрішні зв'язки систему, їхні приклади.
Що таке зовнішні зв'язки системи, їхні приклади.
Учитель читає приклади ситуацій, а учні мають записати ці приклади у два стовпчики: ліворуч — приклади внутрішніх зв'язків систем, а праворуч — зовнішніх. Приклади: людина засмагає, лев перетравлює їжу, кролик скубе траву, у комп'ютер вставили диск, матусі щось сниться, комп'ютер робить розрахунки, у дитини болить живіт, у пральну машину засипали порошок, холодильник споживає електроенергію, у ставку з'явилися мальки.
Отже, сьогодні на уроці ми з вами ознайомились будовою, внутрішніми та зовнішніми зв’язками системи. Прочитати § 2 підручника В. Р. Ільченка. Відповісти на запитання 1-3 після § 2. Намалювати модель обраної вами штучної системи (машини, механізму, будівлі тощо). Вкажіть на малюнку зовнішні і внутрішні зв’язки систем. |
Мета уроку: ознайомити учнів з системами та їх поділом на природні та штучні, навчити розрізняти системи живої І неживої природи,... | Тема: Реактивний рух. Будова ракети. Внесок українських учених у розвиток космонавтики. Успіхи в освоєнні космічного простору | ||
Тема уроку: Економія І добробут. Економне використання води, електроенергії, газу, тепла | Мета уроку: ввести поняття радіанного вимірювання кутів; пояснити механізм переведення кутів з радіанної міри в градусну та навпаки;... | ||
Мета уроку: удосконалювати навички учнів розрізняти іменники, що означають загальні І власні назви, поглиблювати знання школярів... | Мета уроку: Продовжити формувати в учнів загальне уявлення про зорі, сузір'я, галактики та знання про Сонце, як зорю та основне джерело... | ||
Мета: Сприяти формуванню ключових компетенцій учнів через засвоєння поняття координатної площини, вміння користуватися системою координат... | Мета : вивчити малі тіла Сонячної системи, пояснити поняття астероїд, метеор, метеорит | ||
... | Висвітлити взаємозв’язки математики з іншими науками та дійсним світом. Розглянути питання історії розвитку матматичної науки та... |